МИКИТА

гр.; пікао — перемагаю. Микитко, Микитонько, Микиточко, Микитка. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті.. Плечима стелю підпирає, Та дивиться, і замирає, На титарівну... (Т. Шевченко); Вже над густим колоссям жита Молодика підвівся ріг, А сивий дід чабан Микита Скінчити розповідь не міг (В. Іванович); Хто білому Микитоньці мережив мережку? (Народна пісня); Микитка так і захолов на місці (Ю. Яновський).

Смотреть больше слов в «Власних іменах людей»

МИКОДИМ →← МЕЧИСЛАВА

Смотреть что такое МИКИТА в других словарях:

МИКИТА

Микита -ы, муж. Прост. к (см. Никита) 1. Словарь личных имён. Микита Победитель (греч.). 13 февраля (31 января) – святитель Никита, затворник Пе... смотреть

МИКИТА

Микитиха тісто місить, а Микита діти тішить.Коли супруги помагають собі взаїмно.Микито, чи ти то? Не я то, то мій тато.Коли хто не до ладу відпирається... смотреть

МИКИТА

Настоящее имя: Срезневский И.Источники:• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 2. — М., 1957.... смотреть

МИКИТА

ні сюди́ Мики́та, ні туди́ Мики́та. Немає виходу; нікуди. Товариш Пупишкін сказав: — Совершено правільно (цілком правильно): ні сюди Микита, ні туди Микита… Це участь інтелігенції… (М. Хвильовий).... смотреть

МИКИТА

власна назва, імен. чол. родуНикита

МИКИТА

мики́та (микі́та) знев. 1. селюк (ср)|| = бадиль2. недоумок (ср)

МИКИТА

Микита, -ы, м. Прост. к Никита¹ (см.)

МИКИТА

Мики́та іменник чоловічого роду, істота ім'я

МИКИТА

Мики́та, -ти, -ті, -то!

МИКИТА

Микита, -ы, муж.; прост. к Никита

T: 143