ТЕТЯНА

лат.; Tatius — ім'я сабінського царя; можливо, від гр. tatto — установлюю, призначаю. Тетянонька, Тетяночка, Тетянка, Таня, Танечка, Танюся, Танюша, Танкянка, Тата, Тася, Таця, Таценька, Тацечка, Тацуня. — Сіяла зіронька, сіяла, З ким ти, Тетяно, стояла? — З тобою, Петрусю, з тобою Під зеленою вербою (Народна пісня); Суботонька, неділенька — як один день. Сумовала та Тетяночка увесь тиждень (Народна пісня); Перед ними з козубенькою суниць у руках ніяково стояла Тетянка (М. Стельмах); — Послухай, Таню, послухай! — голосно сказав він.. — Слухай, Танечно, ну, слухай, рідна (Валерій Шевчук); А-а-а, котусю, Заколиши Танюсю, Дитя буде спати І щастячко мати (Народна пісня); Віднесло мене раптом в минуле незнаною силою... Як же легко і хороше поруч іти нам з Танюшеюі Тільки нею і дихаю — милою (Н. Тихий); Молода Тацьо, що ж ти учинила, — Дівоньками ся обсадила? (Народна пісня); А у Таценьки на змовиноньки їли і пили два дівошлюби. Калино ж моя! (Народна пісня).